Скарбничка Яніти
+10
Viorika
Мечта
Метелица
Запах Ветра
Амріта
Валя
Vanechka
Kliomena
Тира
simant
14 користувачів
Сторінка 7 з 11
Сторінка 7 з 11 • 1, 2, 3 ... 6, 7, 8, 9, 10, 11
Re: Скарбничка Яніти
Оля, у меня новый фотошоп (пришлось поменять вместе с новой ОС), я еще не со всем разобралась. Пока что думаю, как поработать не со всей картинкой, а только с его частью.
Что касается интриги. Да, я когда вчера написала, то готова была себя погладить по голове. У меня редко получается составить приличную аннотацию. Что б и интересно, и сюжет не раскрыть.
Пока третью часть Соланж вычитывают. Там порядка 30 страниц. Быстро не управишься.
Когда пришлют, я сведу все воедино и сразу тебе напишу.
Что касается интриги. Да, я когда вчера написала, то готова была себя погладить по голове. У меня редко получается составить приличную аннотацию. Что б и интересно, и сюжет не раскрыть.
Пока третью часть Соланж вычитывают. Там порядка 30 страниц. Быстро не управишься.
Когда пришлют, я сведу все воедино и сразу тебе напишу.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Янина, ой, прям засмущала.Метелица пише:Ва-ау, Янита! Ва-ау!!! Красиво)
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
А мне прислали вычитку по 3 части Соланж. Вот перечитаю - и максимум завтра начну выкладывать.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Та-дам! Разворот к Соланж. Завтра гляну свежим глазом. А пока так.
И вопрос. Как вам кажется, девушку можно назвать шатенкой? Или нужно добавить еще коричневых оттенков?
И вопрос. Как вам кажется, девушку можно назвать шатенкой? Или нужно добавить еще коричневых оттенков?
- с глянцем:
- [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]
- или это:
- [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Все, история о Соланж подошла к завершению. [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Дівчатоньки, Снігового ангела написала, але хочу його перекласти українською.
Вже й обкладинку зробила. Оцініть: може щось зайве чи додати. Чи шрифт інший.
Чи внести зміни до анотації.
І як вам назва: У пошуках Снігового ангела.
Думала просто залишити "Сніговий ангел", але такі назви є. Навіть фильм такий є.
Вже й обкладинку зробила. Оцініть: може щось зайве чи додати. Чи шрифт інший.
Чи внести зміни до анотації.
І як вам назва: У пошуках Снігового ангела.
Думала просто залишити "Сніговий ангел", але такі назви є. Навіть фильм такий є.
- Обкладинка для Снігового ангела.:
- [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Мені подобається! (Правда,я рідко критикую )
Мечта- Сообщения : 1245
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 47
Откуда : Черкаська область
Re: Скарбничка Яніти
Лена, дякую за схвальні слова.
Ну, критика, то таке діло. Я просто питаю думку читача: щодо іншої обкладинки Віруся мені порадила зробити більш яскраво - і так було краще.
Бо я роблю колажі у Фотошопі, але оцінювати їх мені складно. То як текст, над яким працюєш-працюєш, а потім хтось приходить і каже: а тут коми не вистачає. Збоку воно все ж видніше.
Ну, критика, то таке діло. Я просто питаю думку читача: щодо іншої обкладинки Віруся мені порадила зробити більш яскраво - і так було краще.
Бо я роблю колажі у Фотошопі, але оцінювати їх мені складно. То як текст, над яким працюєш-працюєш, а потім хтось приходить і каже: а тут коми не вистачає. Збоку воно все ж видніше.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Если кому-то интересно, то первые две части романа "Тайный орден телохранительниц" можно прочитать [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
В другом месте выкладывать пока не могу.
В другом месте выкладывать пока не могу.
- аннотации:
- Аннотация.
Клятва велит телохранительнице сделать все, чтобы сохранить жизнь члена королевской семьи. Но вот беда: одна героиня не помнит, кто она и откуда, а другая — понятия не имеет, где находится. Нереально исполнить свои обязательства. В итоге подопечная, за которой ведется охота, уже больше месяца предоставлена сама себе...
На данный момент написаны две части (всего планируется три), каждая от лица одной из двух героинь.
Аннотация к части 1. «Начать с чистого листа»
Очнувшись в больнице и осознав, что потеряла память, героиня волей-неволей должна начинать все с чистого листа. Писать дневник новой жизни весьма приятно, когда рядом есть надежное и крепкое мужское плечо. Когда же выясняется, что оно не столько надежно и крепко, героиня решает выяснить всю правду о себе, но способ этот настолько иррационален, что впору усомниться в душевном самочувствии.
Аннотация к части 2. «Кристина»
Отправив подопечную и напарницу в убежище, Кристина — вторая героиня — пытается выяснить, что происходит. И слишком поздно понимает, что охота ведется не только за принцессой, но и за ее телохранительницей.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Нарешті я почала перекладати Снігового ангела. Запрошую до теми [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Яніточка, нарешті я до давила доцю зробити фото, але без малого, він сьогодні у баби в Жовкві, ми знайшли тільки два малюнки з цілої серії його драконів))) Дещо залишилося в школі, а дракончик, що ми його ліпили з пластикової пляшки і кольорового паперу, втратив голову, сьогодні відремонтуємо і теж сфотографуємо)))
Ось такий дракон Свенсон у Данила вийшов))) Коли питаю, чому без крил, малий каже, що він крила склав)))) Желіється, що крила у нього поганого виходять, перфекціоніст такий малолітній))))
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]
Ось такий дракон Свенсон у Данила вийшов))) Коли питаю, чому без крил, малий каже, що він крила склав)))) Желіється, що крила у нього поганого виходять, перфекціоніст такий малолітній))))
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]
- А це сам, художник :
- [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
Ой, я так занурилася у редагування роману, що й забула тобі нагадати, як ото ми домовлялися.Viorika пише:Яніточка, нарешті я до давила доцю зробити фото, але без малого, він сьогодні у баби в Жовкві, ми знайшли тільки два малюнки з цілої серії його драконів)))
Хай художник відпочине. Чи то його мама відпочине, поки він у бабусі?
Головне, що Данило логічну відповідь придумав.Viorika пише:Ось такий дракон Свенсон у Данила вийшов))) Коли питаю, чому без крил, малий каже, що він крила склав)))) Желіється, що крила у нього поганого виходять, перфекціоніст такий малолітній))))
А Свенсон у нього файний вийшов.
Як на мене, Данило намагався власну історію придумати, бо про гвинтокрили та іншу техніку я не писала. То добре, коли дитина починає творити.
Дуже приємно познайомитися з художником. Зірка у нього гарнюня.Viorika пише:А це сам, художник :
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
То, його останні роботи))) У перших були цілі драконячі баталії, ми ніяк не могли зрозуміти хто є хто на тих малюнках Там такі войни були ого-го))) Просто коли робили велике різдвяне прибирання багато з тих художеств пішли в камін, то в мене Ярина така яра поборниця винесення хламу з хати Кращі малюнки ми віддали в школу на виставку дитячих позакласних робіт, там той малюнок, що мені найбільше подобається, де дракон Свенсон з другом Даньою рибу вудять))) Ну, там йому Ярина активно допомагала і малюнок на папері формату А3, все-таки для виставки старалися))) Фантазія у малого просто бурлить таке видає іноді сам дивуєшся, як йому могло це прийти в голову)))
Ну, добре, бо я бачу, перетворююся на типову єврейську маму геніальної дитини )))))
Ну, добре, бо я бачу, перетворююся на типову єврейську маму геніальної дитини )))))
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
Молодець,мамо! Так тримати!Viorika пише:
Ну, добре, бо я бачу, перетворююся на типову єврейську маму геніальної дитини )))))
Мечта- Сообщения : 1245
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 47
Откуда : Черкаська область
Re: Скарбничка Яніти
Лєнусь, мені здається всі трошки такі, єврейські мами
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
О, виставка! Круто. І тема більш миролюбива.Viorika пише: Кращі малюнки ми віддали в школу на виставку дитячих позакласних робіт, там той малюнок, що мені найбільше подобається, де дракон Свенсон з другом Даньою рибу вудять))) Ну, там йому Ярина активно допомагала і малюнок на папері формату А3, все-таки для виставки старалися
Погоджуюсь з Леною, так тримати. Потрібно пишатися своїми дітьми. Їм і самим це потрібно.Viorika пише:Ну, добре, бо я бачу, перетворююся на типову єврейську маму геніальної дитиниEmbarassed )))))
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
В цьому році діти багато малювали, і малюнки солдатам, і по улюбленим казкам, і на вільну тему))) У нас хороша перша вчителька, заохочує дітей до творчості.
До речі, Яніточка, ти не кидай писати казки, добре? У тебе дуже добре виходить !!! Чесно, головне вони подобаються дітям, а їм догодити найважче!
До речі, Яніточка, ти не кидай писати казки, добре? У тебе дуже добре виходить !!! Чесно, головне вони подобаються дітям, а їм догодити найважче!
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
Віра, від мене жанр не залежить. Що прийде у серце, те й пишу. Але я відкрита для усього.Viorika пише:
До речі, Яніточка, ти не кидай писати казки, добре? У тебе дуже добре виходить !!! Чесно, головне вони подобаються дітям, а їм догодити найважче!
У суботу, жартуючи, змагалася з племінницею у складанні різних історій, дві з яких мне захотілося записати: про сумного клоуна і про запах пирога. А тут ще й ангела давно хочу перекласти. Роман про тілоохоронниць вимагає свого закінчення. Але обо*язково знайду час для тих казок.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Я тебе прекрасно розумію))) Нічого, ти головне пиши, хороша історія, завжди знайде свого читача)))) До речі, ловлю на слові , чекаю історію про сумного клоуна і про запах пирога)))
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
Домовились.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Отже, казка про сумного клоуна. Правда, не знаю, чи можна буде обізвати її казкою. Може, просто історія.
Буду вдячна, якщо знайдете помилки за помилки. Три слова, у перекладі яких я сумніваюся, позначу синім кольором.
Буду вдячна, якщо знайдете помилки за помилки. Три слова, у перекладі яких я сумніваюся, позначу синім кольором.
- казка:
Жив-був на світі сумний клоун.
Ні, звісно, він був звичайною людиною, але працював у цирку. Там були веселі, сміхотливі клоуни, побачивши яких хотілося посміхатися, а ось дивлячись на сумного клоуна, усе лише співчутливо хитали головами. Якщо хто і сміявся, спостерігаючи його нещастя, це був злісний, невеселий сміх. Але сумний клоун хотів дарувати людям радість, веселощі, доброту та тепло. Як це зробити з таким обличчям? Біла шкіра густо припорошена рисової пудрою, очі підведені чорною фарбою, по лівій щоці котилася сльоза, намальована умілою рукою. На губах яскраво-червона фарба, куточки опущені донизу.
Одного разу клоун сам спробував намалювати собі інше життя. Він змив грим і почав накладати його наново. Руки діяли за звичкою, але незабаром із дзеркала дивилося все те ж сумне обличчя. Скільки клоун не намагався, змінити нічого не виходило.
І тоді він пішов зі своєю бідою до директора цирку, але той не погодився допомогти, на своє виправдання заявивши:
— У нас і так багато смішних клоунів, має буди й сумний.
Без розпорядження директора ніхто не наважився навчити клоуна накладати інший грим. І тоді клоун попрямував на пошуки того, хто допоможе йому оволодіти новим мистецтвом: малювати веселе обличчя. Йому було страшно, він ніколи ще не покидав рідне місто, але мета вела його вперед.
Але вчителя було не так легко знайти . Одні відмовлялися, не бажаючи витрачати час на нікому невідомого клоуна, інші — посилалися на зайнятість, треті — просто говорили, що не вміють цього робити. Клоун вже планував повертатися додому, як раптом почув розмови про одного французького художника, який умів малювати будь-що. Здавалося, пензлик був продовженням його руки, а фарби підпорядковувалися одній лише думці.
І клоун попрямував до Франції. Він знайшов художника, який жив у передмісті Парижа, і розповів про свою біду.
Художник задумливо потер підборіддя, забруднивши його фарбою, — гість застав господаря у саду за працею над черговою творінням, — і відповів:
— Я скоро закінчу картину і міг би спробувати тебе навчити. — Тільки радість клоуна була нетривалою. — Не за просто так, звичайно.
— У мене зовсім небагато грошей... — розгублено пробурмотів клоун.
— Гроші не головне, — махнув рукою художник. Він озирнувся на мольберт, що стояв на віддалі. — Моя остання картина буде особливою. Їй потрібно настільки ж неповторне обрамлення. Рама. Найкраща. Принеси мені її, і ми обговоримо твоє прохання.
— Де ж мені знайти таку раму?
— Чув я про одного різьбяра по дереву. Він мешкає у Італії.
— Я принесу вам раму, — пообіцяв клоун, упевнений у собі, і знову рушив у дорогу.
День змінювався днем, і нарешті дорога привела мандрівника до сонячної Італії.
Різьбяр був старим. Його обличчя покривали глибокі зморшки, немов саме життя намагалося створити химерні візерунки. Але очі майстра ще не втратили пильність, а пальці залишалися спритними. Кожна тріска, кожне поліно — будь то впертий дуб або безвольна осика — підпорядковувалися його волі, так з'являлися справжні шедеври, які прославили італійця на увесь світ.
— Рама? — насупився він. — Я не роблю рами.
— Прошу вас, — почав благати клоун, — я віддам її художнику в плату за те, що він навчить мене малювати веселе обличчя. Більше ніхто не згоден це зробити. А я так хочу стати веселим клоуном.
Старий гмикнув:
— Що ж, можливо, я міг би взятися за цю справу, але спершу принеси мені найкрасивішу квітку.
— Квітку? — Клоун їх не любив, ніколи не звертав на них уваги. А тут ще й найкрасивішу вибрати. — Де ж я її знайду?
— Не знаю, — знизав плечима різьбяр по дереву, — може, в Голландії.
— Буде вам квітка.
І знову в дорогу. Країни, кордони, пейзажі проносилися перед очима клоуна, змінюючи один одного. Нарешті він потрапив у царство тюльпанів. На полях — широкі стрічки квітів: жовті, червоні, сині — справжня веселка, тільки розстелена по землі.
Напевно, сама доля привела клоуна в той чудовий сад, наповнений дивовижними рослинами. У центрі зеленого лабіринту він і знайшов квітку. Тюльпан. У променях сонця жовті пелюстки бутону, що ледь розкрився, сяяли золотом. Самі ж вони здавалися ніжними, немов оксамит. Клоун так і не зважився доторкнутися, щоб перевірити здогадку.
Кілька секунд він милувався тюльпаном, а потім опустився на коліна, бажаючи зірвати квітку, але тут з'явився садівник. Кремезний чоловік зі шкірою, яка потемніла на сонці, обвітрилася від роботи на відкритому повітрі. Садівник розлютився через самоуправство відвідувача і спочатку навіть розмовляти не хотів, все вимагав, аби той пішов, але потім, зглянувся, почувши, що його творіння називають найпрекраснішим.
— Прошу, подаруйте мені ваш квітку. Я віддам її різьбяреві. Він зробить мені раму. Я віднесу її художнику, і той намалює мені веселе обличчя.
Садівник обернувся, аби подивитися на квітку.
— Ні, я не можу це зробити. Цей тюльпан має назву «Тюліп регина», «Королівський». — І правда, сяючий бутон нагадував корону. — Він єдиний такий на світі. Всі інші сорти — занадто тьмяні і не йдуть ні в яке порівняння з моїм.
— Моє життя закінчиться, якщо і далі залишуся сумним клоуном. — Справжня сльоза прокреслила вологу доріжку на щоці, яка була посипана рисової пудрою.
— Добре, — поступився садівник, — але принеси мені найсмачніший пиріг.
— Але де мені його взяти?!
— Знав би, сам туди сходив, — посміхнувся садівник. — Запам'ятай: «Королівський тюльпан» цвіте вісім днів. Коли обсипається остання пелюстка, розквітає наступний бутон. Як бачиш, залишилося тільки два бутони. Тому поспішай.
Було лише шість днів, аби знайти пиріг, повернутися з ним до Голландії, а потім встигнути принести його різьбяреві з Італії.
— Я повернуся, — пообіцяв клоун.
Він втомився, хотів відпочити та виспатися, але все ж йшов вперед, розпитуючи людей, де знайти найсмачніший на світі пиріг. І навіть здивовані, глузливі погляди співрозмовників не зупиняли клоуна.
Час спливав швидше, ніж хотілося клоуну. Він все йшов і йшов, розпитував і розпитував, але ніхто не міг йому допомогти. Настала сьому доба з моменту розмови з садівником — немов остання піщинка впала у пісочному годиннику, аби відлік було продовжено, їх потрібно перевернути, але... це вже не зарадить. Час вийшов.
Клоун зробив ще кілька кроків. Який у тому сенс? І він стомлено опустився на землю, прямо посеред тротуару, на холодну бруківку. Люди обходили його стороною, презирливо поглядаючи, скоса дивилися. Але ніхто не запропонував допомогу. Ніхто не поцікавився, що ж трапилося.
Байдужість людей не хвилювало клоуна. Він втратив надто багато — своє щасливе майбутнє — і йому було однаково.
Раптом відчинилися двері найближчого будинку, і на вулицю випурхнула жінка. Її каштанове волосся було заплетене у коси, які химерно перепліталися на голові. Вилиці та акуратний носик були покриті золотавим ластовинням. Куточки губ підвелися у чарівній посмішці, яка тут же згасла, варто було жінці побачити запиленого подорожнього посеред тротуару у величній Празі.
Жінка подивилася по сторонах, стиснула губи і, міцно тримаючи плетений кошик, з яким вирушила на ринок, попрямувала до клоуну.
— Вам погано? — Коли він трохи хитнув головою, запитала: — Що ж трапилося?
— Це занадто довга історія.
Порожній живіт заурчав, і клоун притиснув до нього руку у спробі змусити замовкнути. Не вийшло, і він сором'язливо опустив голову.
Жінка з тугою заглянула в порожній кошик і, зітхнувши, сказала:
— Я не можу залишити вас тут. Ходімо, пригощу вас чаєм. Не опирайтеся! — трохи підвищила вона голос, і клоун не зміг порушити цей наказ.
Та й не хотів, бо справді був голодний. У запалі пошуків він витратив майже всі свої заощадження.
Поки жінка, її звали Йоханка, готувала чай, клоун вмився і трохи почистив одяг. Коли він повернувся, побачив на столі ватрушки з сиром, а інші — з малиновим джемом. Спробувавши їх, клоун захоплено промовив:
— Ви точно знаєте, як приготувати найсмачніший пиріг.
Йоханка збентежилася і нічого не відповіла.
— Прошу вас, — почав благати клоун, — скажіть, що знаєте. Мені він дуже потрібний.
І він розповів про садівника, різьбяра та художника. Що без маски веселого клоуна йому і життя не буде.
— Добре, — Йоханка підвелася, — я навчу вас готувати найсмачніший пиріг.
— Готувати?! — скинув догори намальовані брови клоун.
— Саме так, — кивнула жінка і заметушилася по кухні, збираючи продукти.
І йому, який жодного разу не готував, довелося повторювати всі дії господині: замішувати тісто, робити начинку з гарбуза та яблук, викладати все на деко, але найбільше він намучився, коли формував поверх начинки решітку зі скручених вузьких смужок тіста, дуже хотілося, аби вона вийшла ідеально рівною, як у Йоханки.
Нарешті пироги можна було дістати з духовки, але жінка дозволила клоуну спробувати лише той, який приготував він сам.
— Те, що зробив власними руками, завжди цікавіше, — посміхнулася вона. — І коли ти змусиш садівника приготувати такий же, або інший, пиріг, він погодиться, що той вийшов найкращим у світі.
Клоун подякував господині і почав збиратися в дорогу, але на порозі зупинився:
— Ви нічого не попросили натомість. Що я можу для вас зробити?
Він був здивований, що не прозвучало жодної вимоги, особливо після спілкування з іншими «помічниками».
— Зробити? — перепитала Йоханка. І навіть задумалася на секунду, потім похитала головою: — Нічого не потрібно. Я із задоволенням допомогла вам.
Клоун хотів було наполягати на якійсь відповідній люб'язності, але передумав.
— Дякую від усього серця, — сказав він, і попрямував до Голландії, до садівника.
Почувши прохання спільно приготувати пиріг, той гмикнув, але відмовлятися не поспішав. Виріб вийшов не таким гарним, як у Йоханкі, але садівник визнав, що пиріг на диво смачний: з'ївши один шматок, поклав собі на тарілку ще один.
Після трапези садівник віддав клоуну скляний куб, у який він пересадив тюльпан, щоб квітка — з єдиним бутоном — збереглася під час подорожі до Італії. А там, різьбяр вже закінчував працювати над рамою. Він деякий час розглядав тюльпан, що сяяв, ніби злиток золота, після чого задоволено посміхнувся.
Отримавши плату, клоун попрямував до Франції. Художник зустрів його з нетерпінням, він обережно торкався до завитків на рамі, які утворювати вигадливий візерунок. Гідне обрамлення для картини. Художник виконав свою обіцянку: він кілька разів малював клоуну веселе обличчя, поки той не задовольнився результатом, а потім навчив накладати грим.
Тепер клоун міг зі спокійною душею повернутися додому, в свій рідний цирк. За час його відсутності там дещо змінилося: директор прийняв на роботу іншого сумного клоуна — не зупиняти ж виставу через звільненого працівника! І все ж він прийняв його назад.
Тепер клоун зустрічав відвідувачів цирку завзятою посмішкою, його жарти були веселими і добрими, але запитай його хто, чи задоволений він, клоун не поспішав би з відповіддю. Він багато зробив для того, щоб досягти бажаного, але це не приносило спокою його душі, особливо коли він подумки повертався в той день у Празі, коли Йоханка навчала його готувати пиріг. Клоун не відмовився б ще раз зустрітися з доброю жінкою, дізнатися у неї рецепти інших пирогів. І ватрушок. Чи іншої здоби, яку, він був упевнений, вона готувала пречудово.
Нарешті він зважився. Зібрав свій нехитрий скарб і вирушив до Праги.
Йоханка зустріла його привітною усмішкою і поцікавилася, чи отримав він бажане.
— Ні, — похитав головою клоун.
— Мені шкода, — усмішка жінки зникла. — Невже садівнику не сподобався пиріг?
— Сподобався. І він віддав мені тюльпан. Зрештою, художник зробив мені веселе обличчя. Але... — клоун на секунду замовк. — Це не те, що я хотів насправді.
І тоді він запропонував Іоханці те, про що роздумував дорогою у Прагу. Жінка обіцяла подумати.
Їй знадобилося набагато менше часу, ніж клоуну, щоб прийняти доленосне рішення.
Незабаром у Празі з'явилася нова кав'ярня, де подавали пироги, вафлі, ватрушки та інші смаколики, які готували Йоханка і клоун. За бажанням відвідувачі могли взяти участь у приготуванні свого замовлення.
На свята клоун розмальовував собі обличчя — не замислюючись, веселим або сумним воно вийде, — і йшов на ярмарок, розважати мешканців та гостей міста. Але більше щастя для нього було бачити посмішки людей, які ласували його смаколиками.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Напевно заради справжнього кохання варто обійти пів світу))) Зворушлива казка! Піду, спечу пляцок прочитала і самій захотілося того пирога))))
- Яніті)):
Чесно, слово, сміхотливі, я ще не зустрічала)) але може просто так вийшло, думаю є ще багато слів, яких я не чула))) Та в даному контексті, веселі і сміхотливі разом, звучать як повторення, тавтологія. Залишаю це зауваження, на твій розсуд)))сміхотливі клоуни
Як на мене звучить непогано, можна ще тендітна чи слабкабезвольна осика
"під відкритим небом", але і на "відкритому повітрі", теж правильно)))від роботи на відкритому повітрі.
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
Віро, дякую за увагу.
Хотіла написати: самі сміються та інших смішать (третє значення - див. посилання вище). Але подумаю.
Що ж до пляцку, то я забула надати посилання на рецепт того пирога. [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]Viorika пише:Чесно, слово, сміхотливі, я ще не зустрічала)) але може просто так вийшло, думаю є ще багато слів, яких я не чула))) Та в даному контексті, веселі і сміхотливі разом, звучать як повторення, тавтологія. Залишаю це зауваження, на твій розсуд)))
Хотіла написати: самі сміються та інших смішать (третє значення - див. посилання вище). Але подумаю.
Так, хотіла якийсь синонім.Viorika пише:Як на мене звучить непогано, можна ще тендітна чи слабка
Що ж, кохання було не головним. Часом людина й сама не розуміє, що для неї на краще.Viorika пише:Напевно заради справжнього кохання варто обійти пів світу))) Зворушлива казка! Піду, спечу пляцок Smile прочитала і самій захотілося того пирога))))
Що ж до пляцку, то я забула надати посилання на рецепт того пирога. [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Re: Скарбничка Яніти
Знаєш, я тут подумала, це напевно не казка, скоріше притча. І висновок правильний, ми дійсно часто не знаємо, чого хочемо насправді.
Яніточка, за рецепт дякую! Сьогодні будемо пекти Олін торт "Шоколад на окропі", а в неділю спробуємо твій))) А, можна використати заморожений гарбуз? У мене ще є кілька скибок в морозилці.
Яніточка, за рецепт дякую! Сьогодні будемо пекти Олін торт "Шоколад на окропі", а в неділю спробуємо твій))) А, можна використати заморожений гарбуз? У мене ще є кілька скибок в морозилці.
Viorika- Сообщения : 1500
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Львів
Re: Скарбничка Яніти
Так, напевне.Viorika пише:Знаєш, я тут подумала, це напевно не казка, скоріше притча.
Ну, то не зовсім мій рецепт. Просто хотіла, аби у творі був саме гарбузовий пиріг, то ж шукала у інтернеті рецепт. Мені цей дуже сподобався. Наскільки можу уявити (сама не печу, бо ж не їх мучне, якщо не у батьків, там моя воля кудись зникає), пиріг має бути смачним.Viorika пише:Сьогодні будемо пекти Олін торт "Шоколад на окропі", а в неділю спробуємо твій))) А, можна використати заморожений гарбуз? У мене ще є кілька скибок в морозилці.
Щодо замороженого гарбуза, то, гадаю, можна, бо ж начинка має трішки потушитися на пательні, а отже зайва рідина випарується, а сам гарбуз має бути за консистенцією схожий на пюре.
Як зробиш пиріг, обов'язково розкажи, що вийшло.
Yanita Vladovitch- Admin
- Сообщения : 2415
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 41
Откуда : Одеса
Сторінка 7 з 11 • 1, 2, 3 ... 6, 7, 8, 9, 10, 11
Сторінка 7 з 11
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі